Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.31

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - оптимизация и повышение эффективности химиотерапии больных мультирезистентным деструктивным туберкулезом легких (МРД ТЛ). У 480 больных МРД, ранее неэффективно леченным и хроническим ТЛ были применены в течение 5 - 12 мес различные режимы полихимиотерапии (ПХТ) из 5 - 7 противотуберкулезных препаратов с включением (в зависимости от характера процесса) фторхинолонов III - IV поколений, циклосерина или теризидона, капреомицина, ПАСК, кларитромицина, иногда пиразинамида и этамбутола в повышенных дозах (30 - 35 мг/кг) при интермиттирующем приеме, а в некоторых случаях - пневмоперитонеума. Проводили комплекс клинических, рентгено-, микробиологических и других лабораторных исследований. Включение в режимы ПХТ фторхинолонов III - IV поколений повышало частоту абациллирования и регрессии каверн на 20 %, циклосерина или теризидона - на 17 - 21 %, капреомицина - на 14,5 %, пневмоперитонеума - на 18 - 22,5 %. Менее выраженные положительные результаты давало применение ПАСК, кларитромицина и интермиттирующий прием пиразинамида и этамбутола в повышенных дозах. Режимы ПХТ из 6 - 7 препаратов в сутки были на 10 - 11 % эффективнее режимов из 5. Сделаны выводы, что резервы (возможности) улучшения результатов ПХТ больных МРД ТЛ весьма значительны и при оптимальном и комплексном использовании могут существенно повысить эффективность лечения этого тяжелого контингента больных.

Цель работы - изучить заболеваемость, ее структуру, особенности выявления туберкулезной инфекции (ТИ) с последующей разработкой критериев, позволяющих улучшить качество диагностики туберкулеза у детей раннего возраста. Проанализирована медицинская документация 99 детей в возрасте 0 - 3 года, болевших туберкулезом в 1991 - 2010 гг. Изучены годовые статистические отчеты Луганского областного противотуберкулезного диспансера, учетно-отчетная документация Луганского областного статистического управления за 1991 - 2010 гг. Ретроспективный анализ базировался на данных эпидемиологических, клинических, лабораторных, рентгенологических и статистических исследований. Удельный вес детей в возрасте 0 - 3 года в структуре заболевших туберкулезом в 0 - 14 лет увеличился в 11,5 раза и достиг в 2010 г. 30,0 %. По сравнению с 1991 - 1995 гг. средние значения заболеваемости в раннем детском возрасте выросли в 6,7 раза, в то время как у детей 0 - 14 лет - в 3,2 раза. Темпы роста заболеваемости туберкулезом детей 0 - 3 года в 2,5 раза выше, чем в возрасте 0 - 14 лет. В раннем детском возрасте преобладают классические формы первичного туберкулеза, а увеличение в 2,5 раза количества случаев костно-суставного процесса по сравнению с доэпидемическим периодом требует изучения причин этого явления. Даны рекомендации по улучшению качества диагностики туберкулеза у детей раннего возраста. Выводы: установлен достоверный рост заболеваемости туберкулезом детей 0 - 3 лет, что прежде всего указывает на низкое качество работы в очагах ТИ в области, а также недостаточную работу по выявлению туберкулеза.

Полученные данные должны служить мотивацией к детальнейшему изучению особенностей эпидемиологии с поиском путей повышения качества диагностики заболевания туберкулезом у детей раннего возраста в Луганской области.

Проаналізовано ефективність упровадження головних положень кредитно-модульної системи організації навчального процесу у викладання предмету "Пульмонологія". За результатами опитування викладачів кафедр терапевтичного профілю та студентів IV - VI курсів медичного факультету Івано-Франківського національного медичного університету виявлено низку позитивних та негативних моментів у навчанні за новою системою на клінічних кафедрах.

Мета роботи - проаналізувати когорти пацієнтів, які розпочали антиретровірусну терапію (АРТ) в Україні від початку її широкомасштабного впровадження, та визначити статистичні показники її ефективності через 12 міс лікування. Застосовано когортний аналіз та статистичний метод обробки даних, одержаних під час періодичних спостережень за групою пацієнтів, які розпочали АРТ в Україні із серпня 2004 р. За результатами когортних спостережень за групою пацієнтів, які розпочинали лікування, представлено узагальнені дані про ефективність АРТ у ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД в Україні. Висновки: через 5 років від початку АРТ продовжують її одержувати майже 70 % пацієнтів, з них 80 % мають функціональний статус "працездатний", що свідчить про позитивну соціально-економічну модель супроводу хворих на ВІЛ/СНІД на основі командного мультидисциплінарного підходу, що гармонійно поєднує медичні та немедичні складові.

Вивчено структуру захворюваності пацієнтів із ВІЛ-інфекцією/СНІДом, що перебували на стаціонарному лікуванні в Одеському обласному центрі з профілактики та боротьби зі СНІДом, їх віковий склад. Досліджено динаміку зміни відповідних показників у виписаних і померлих пацієнтів. Для вивчення закономірностей зростання або зниження захворюваності на окремі хвороби у пацієнтів з імуносупресією простежено зміни захворюваності у порівнянні з попередніми роками. Проаналізовано 2263 історії хвороби, з'ясовано, що поряд із хворобами зі сталим рівнем (гепатити, пієлонефрит) є низка хвороб, рівень яких зменшується (пневмонії, поширені форми кандидозу, тяжкі анемії) у порівнянні з хворобами, рівень яких збільшується (туберкульоз легень). Зроблено висновки про крайню потребу у подальшому вивченні тенденцій захворюваності у пацієнтів, що може полегшити діагностичний пошук і підвищити ефективність лікування, скоригувати та зробити результативнішими профілактичні заходи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.81-1

Рубрики:

Протимікробні та протипаразитарні засоби

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити взаємозв'язок між змінами в нервово-психічній сфері хворих на туберкульоз і перебігом хвороби та ефективністю протитуберкульозної терапії. У обстеженні взяли участь 100 хворих на туберкульоз. Їх розподілено на 4 групи по 25 хворих у кожній: 1-ша - з туберкульозним менінгітом; 2-га - з уперше діагностованим туберкульозом легень, непоширеним; 3-тя - з туберкульозом на тлі хронічного алкоголізму; 4-та - з туберкульозом на тлі ін'єкційної наркоманії. У пацієнтів 2-ї групи, крім загальноприйнятих методів обстеження, використовували психологічне тестування (ЛОБІ). За результатами обстеження у всіх групах хворих було виділено два основних види порушень: психози та нервово-психічні порушення невротичного реєстру. У 2-й групі, згідно з результатами тесту ЛОБІ, зменшилася кількість хворих із гармонійним типом ставлення до захворювання та лікування (від 56,2 до 37,3 %) і збільшилася кількість пацієнтів з апатичним (відповідно 1,1 та 10,3 %), ейфоричним (від 0 до 21 %) та анозогнозичним (від 2,2 до 16,7 %) типами. Висновки: одержані дані дають підстави рекомендувати для посилення ефективності лікування хворих на туберкульоз психологічну корекцію за допомогою різних методів психотерапії.

Анализ эпидемиологических показателей распространения ко-инфекции туберкулез/ВИЧ в Харьковской области за 2010 г. показал, что в структуре заболеваемости ко-инфекцией ВИЧ/туберкулез мужчин почти вдвое больше, чем женщин. Превалирующей локализацией туберкулеза у лиц с ко-инфекцией является туберкулез легких (77,53 %). Он является основным вторичным заболеванием при ВИЧ-инфекции и главной причиной смерти в стадии СПИДа. В связи с этим для своевременной профилактики и диагностики туберкулеза у ВИЧ-инфицированных необходимы совместные скоординированные усилия фтизиатрической службы и службы борьбы со СПИДом.

Представлен ряд классификаций ВИЧ/СПИДа, а также некоторые инфекционные и неинфекционные дерматозы, которые регистрируют у больных СПИДом, описаны их особенности.

На підставі даних обстеження 39 хворих із ко-інфекцією туберкульозу (ТБ) і ВІЛ/СНІДу встановлено алгоритм ознак діагностики поєднаної патології на догоспітальному етапі. Проаналізовано якість підготовки студентів у вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації за цією темою, що сприятиме своєчасному виявленню, профілактиці та лікуванню хворих із ко-інфекцією ТБ/ВІЛ.

Проаналізовано результати віддаленого спостереження за 74 хворими на різні форми активного туберкульозу органів дихання, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Проаналізовано особливості перебігу клініко-рентгенологічних форм туберкульозу у ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на тлі антибактеріальної та антиретровірусної терапії. Визначено основні клінічні форми туберкульозу у згаданої групи пацієнтів, що супроводжуються ураженням імунної системи різного ступеня тяжкості. Наведено результати визначення резистентності мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів.

Проаналізовано епідемічну ситуацію з ВІЛ-інфекції/СНІДу у світі та Україні. Динаміка реєстрації нових випадків ВІЛ-інфікованих осіб в Україні за останніх 10 років зросла на 146,9 %, або у 2,5 разу (з 17,5 на 100 тис. населення у 1999 р. до 43,2 на 100 тис. населення у 2009 р.). Захворюваність на СНІД зросла на 246,4 %, або в 3,5 разу (з 2,8 на 100 тис. населення у 2002 р. до 9,7 на 100 тис. населення у 2009 р.). Показник смертності хворих на СНІД зріс на 229,4 %, або у 3,3 разу (з 1,7 на 100 тис. населення у 2002 р. до 5,6 на 100 тис. населення у 2009 р.).

Проведено клініко-патоморфологічний аналіз випадку загоєння лікованого генералізованого туберкульозу за ВІЛ-інфекції. Доведено, що загоєння туберкульозного запалення у ВІЛ-інфікованих пацієнтів є можливим у разі обмеженого поширення процесу, за своєчасного та адекватного лікування та без хіміорезистентності до антимікобактеріальної терапії.

Описано клінічні спостереження за двома дорослими чоловіками, у яких початковим виявом дисемінованого туберкульозу був гепато-лієнальний синдром, в одному випадку - в поєднанні з синдромом Бадда - Кіарі. Проілюстровано труднощі діагностики, роль різних методів обстеження, зокрема комп'ютерної томографії органів грудної клітки та черевної порожнини.

Цель исследования - ознакомление широкого круга врачей общей практики, пульмонологов и фтизиатров с клиническими проявлениями глубоких микозов с преимущественным поражением легких на фоне иммунодефицита различной этиологии. Представлены тактика диагностики и лечения разных грибковых инфекций с клиническими примерами и иллюстрациями.

Розкрито демографічну ситуацію в Україні з огляду на поширення епідемії ВІЛ/СНІДу. Вагомість цього потужного дестабілізаційного чинника визначено за допомогою оцінок середнього віку смерті від СНІДу та впливу смертності внаслідок цієї причини на зміну показника тривалості життя. Висвітлено особливості рівнів і динаміки передчасної смертності населення від інфекційних і паразитарних хвороб в Україні та країнах Європейського Союзу, в тому числі статеву диференціацію. Розраховано величини потенційного збільшення тривалості життя за умови повного уникнення втрат людського життя через СНІД.

Мета роботи - вивчити зв'язок між гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), грипом і показниками захворюваності та рецидивів туберкульозу. Опрацьовано дані про щомісячну захворюваність і рецидиви туберкульозу та щомісячну захворюваність на ГРВІ (в тому числі грип) у Тернопільській області від 2006 до 2010 р. Застосовано методи якісного аналізу динаміки епідеміологічних показників, кореляційний аналіз і макромоделювання. Встановлено, що показники захворюваності на ГРВІ та туберкульоз (особливо їх максимальні та мінімальні значення) протягом 2006 - 2010 рр. змінювалися синхронно, з відставанням максимумів показників з туберкульозу на 3 - 4 тиж. Це свідчить про певний вплив ГРВІ на захворюваність і рецидиви туберкульозу. Спалахи ГРВІ мали двофазний перебіг, який був порушений під час епідемії грипу A/H1N1, проте ця епідемія не мала додаткового негативного впливу на проаналізовані показники з туберкульозу. Зроблено висновок, що спалахи ГРВІ впливають негативно на показники захворюваності та рецидивів туберкульозу. Епідемія грипу A/H1N1 не посилювала додатково цей негативний вплив.

Розглянуто зміни перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту (АОЗ) в крові та гомогенаті легень у динаміці їх експериментального гострого ураження. Встановлено інтенсифікацію процесів вільнорадикального окиснення протягом 24 год спостереження та активацію АОЗ у перші години після ураження, що має компенсаторний характер.